Суббота, 01.10.2022, 04:30
Приветствую Вас Гость

Чернобыль & Чернобыляне

Каталог статей

Главная » Статьи » История » Рисунки Де Ля Флиза

Свадебные обряды
Весільні обряди 

У весільних обрядах Київської губернії іноді стільки смішних і дивних звичаїв, що вони не варті того, щоб їх описувати, тут ідеться про основні з них.

Сватання

Селяни Київської губернії рідко одружуються з любові як з одного, так і з другого боку, здебільшого ж за звичкою або згідно з уявленням, що неодружений чоловік не може вступити до розряду господарів. І хоча часто трапляється так, що хлопець і дівчина, кохаючи один одного, часто зустрічаються на вечорницях  або перед корчмою у святкові дні, їх одруження повністю залежить од волі батьків.
Взагалі сватання  відбувається таким чином: коли хлопцеві виповнюється 19-20 або 22 роки, батьки зобов’язують його одружитись і знаходять йому дівчину, на що він майже завжди погоджується без супротиву; тоді з-поміж сусідів вибирають сватів, посилаючи з хлібом-сіллю у хату, де живе обрана дівчина. Там викликають дівчину, яка з’являється і повертається спиною до сватів, дивлячись на стіну; її запитують, чи згодна вона одружитись з цим хлопцем (буквально: йти позаду нього), вона відповідає, не обертаючись од стіни: "Як батько й мати хочуть, то й я згодна". Якщо батьки згодні, дівчина подає сватам хустку або рушник чи смугу тканини, тоді сватів починають пригощати і припрошувати. Коли батьки не дають згоди на одруження, то відмовляють таким висловом: "Нехай вам Бог дає щастя деінде, а нам деінде."
У деяких селах замість відмови подають гарбуза 58, це вже свого роду конфуз, це робиться тоді, коли хлопець претендує на дівчину, яка займає вище, аніж він, становище. У такому разі молодь, яка звичайно слухає й заглядає через вікна у хату, побачивши, що піднесли гарбуза, співає: "Гарбуз зелений, не сватай дівки, парубок мерзенний". Отож, одержавши відмову в одному місці, батьки посилають на другий, а іноді й на третій день сватів в іншу хату, доки не знайдуть нареченої для свого сина.

Весілля

Напередодні весілля, яке завжди відбувається у них в неділю, наречений і наречена у супроводі своїх близьких, а саме : молодий з боярином, молода з дівчиною, яку обрала собі за подругу (дружку) обходять геть усе село, йдучи від хати до хати, і скрізь, навіть на вулиці, зустрічаючи селян і навіть чужих людей, підходять до них, кланяються до землі, цілують руку найстаршим, а інших обнімають і запрошують усіх до себе на весілля 39 такими словами: "Просили батько й мати, і я прошу на хліб-сіль, на весілля."
У хатах родичів і старших кладуть з цієї нагоди калач на стіл, дівчата, які супроводжують наречену, співають:

Усі двори обходили,
слізоньки не зронили,
як на батьків двір дійшла,
то стала — заплакала.
Ой, дворе ж мій, двореньку,
яка ж я тобі важка.
Не так тому дворенькові,
як своєму батенькові,
що він мене заміж оддає,
а діла не научає.
Навчать, доню, добрі люди,
батенькові жаль буде.

Увечері цього ж дня наречений разом із своїми батьками, родичами та знайомими, йдуть, співаючи, до хати молодої:

Ідемо до дівки,
як місяць до зірки,
несемо чоботи
шевської роботи.
Ой, вийди, Ганнусю, вийди,
не буде тобі кривди,
стань собі на помості,
частуй свої гості.
На дворі грязько, а в сінечках сухо,
вийди, Ганнусю, щебетухо.
Вийшла щебетати,
а тепер проси до хати.

У хаті нареченої дівчата співають, чекаючи їх:

В городі зеленая рута, жовтий цвіт,
чого тебе, Йване , досі нєт,
писала б листи, не вмію,
посилала б посли, не смію.
Пішла б я сама, та боюся,
далекая доріженька, подоб’юся.

Коли приходять у хату до молодої, дівчата співають:

Гуслі гудуть та в хату йдуть,
наряжайся, дівко Ганнусю,
бо візьмуть тебе.
Єсть у мене мій батенько,
не дасть мене.

Після цього батьки нареченої запрошують їх до столу й обдаровують родичів нареченого; жінкам дають очіпки, чоловікам — хустки, дівчатам — стрічки, а матері — чоботи; іншим знайомим замість подарунків дають по маленькій хлібині. Після цього відпочивають, молодь, чоловіки й жінки співають і танцюють 60. Увечері жінки печуть весільний хліб (коровай) 61, який ставлять посеред столу, при цьому жінки й дівчата співають різних пісень, серед інших ось таку:

Славний город, дівич-вечір,
Ой рано, рано, на три стіни кам’яні,
На четвертій золотій, маківочка,
А на тій маківочці ластівочка
Звила гніздечко з чорного шовку,
Перше дитятко Іванко,
А друге дитятко Ганнуся.

Наступного дня, тобто у неділю, їх ведуть до церкви до вінця, співаючи:

Давай, мати, шубу,
Підемо до шлюбу,
Із скрипками та з цимбалами
Та з молодими боярами.

Після обідні їх вінчають , а від вінця всі йдуть до хати нареченої, де на них чекає учта, і співають:

Вийди, мати, з калачем,
Вже ж твоє дитятко з паничем,
А не з паничем, тільки з мужиком,
Зв’язані рученьки рушником.

Мати нареченої зустрічає їх з хлібом-сіллю . Після обіду наречений з родиною повертається додому. У хатах молодих на столі ставлять гілку, прикрашаючи квітами чи калиною, яку вони називають "гільцем" , й співаючи в цей же час таких пісень:

По калину ходили,
Калину ламати,
Гільця добувати.
В того батенька калиночка,
Калину ламайте,
Розу щипайте, мені
Гільце звивайте.
А я дружечка менша всіх,
Звила гілечко краще всіх.

Наречений і наречена знову обходять село просити на весілля, з ними, співаючи, йдуть дівчата:

Матінко моя,
Тепер я не твоя,
Тепер я Грицькова (Петрова чи Іванова)
Шлюб брала, шлюб брала,
Тричі разом перед образом присягала.

Увечері молодий разом з рідними і близькими знову йде з музикою до хати нареченої, щоб забрати її до себе . При виході з хати йому співають:

Випроводжай мене, ненько, хорошенько,
До тей тещеньки гордой,
До тей Марусі хорошой,
А там мед-пиво п’ють,
А там мене молодого давно ждуть.

Перед молодим несуть гілку дерева, яку називають "гільцем." Мати молодої, одягнена у вивернутий вовною назовні кожух , зустрічає молодих перед порогом з хлібом-сіллю, тримаючи його в руках, вкритих кожухом, а весільний хор співає:

Що то вийшло кострубатого?
Що то вийшло волохатого?
Який кожух волохатий,
Такий буде зять багатий.

Тоді дружки молодої стають перед молодим, захоплюють двері і не пропускають його до дружини, він удає що хоче силоміць проникнути до хати , за ним ідуть його друзі (бояри) з гілкою дерева, вони кидаються до столу, щоб зламати гільце молодої і поставити своє. Жінки і дівчата з боку молодої захищають своє гільце, яке все-таки ламається; тоді сідають за стіл і п’ють. Пізніше на голову молодої одягають очіпок, який вона кілька разів знімає і відкидає геть від себе, потім ділять весільний коровай між рідними і близькими таким чином: хтось із старостів бере шматочок цього пирога і, ставши на лаві, голосно каже: "У нашого князя і княгині є приятель (називає його ім’я), відгукнись, а як ні, то віддам коровай "запорожцям". (Після церемонії вінчання у церкві і під час весілля молодих називають князем і княгинею). Після цього перед хатою ставлять перевернуту діжку, на ній кладуть хліб і сіль, біля неї ставлять молодих, мати, знову одягнена у кожух з вивернутою назовні вовною, кілька разів обходить їх довкола, кидаючи на землю горіхи або горішки і зерно. Потім молоду садять на сани, а молодий тричі обходить довкола і легенько б’є її нагайкою, примовляючи: "Покидай батькові норови, бери чоловікові" ; потім молоду везуть у хату її чоловіка, де весілля триває далі .
Наступного дня у хаті молодого  печуть пиріг з нетовченим маком, обв’язують його червоними стрічками і йдуть із цим пирогом до батьків молодої з похвалами та подякою за гарне виховання доньки. Іноді на пирозі з товченим маком немає стрічок, у такому випадку це ознака негарної поведінки дівчини до одруження. Молода в цей час залишається у хаті чоловіка. Після цього батько, мати й родичі молодої ідуть до молодого, їх запрошують до столу. Та молода дружина тим часом десь сховалась, і коли мати питає, де її дочка, замість неї приводять переодягненого у жінку хлопчика, це роблять кілька разів; нарешті після наполегливих благань матері їй приводять доньку, яку та, начебто, й не впізнає.
Після цього батьки молодої роблять подарунки, подібні до одержаних у себе вдома; потім весілля з музикою йде до поміщика, священика й до старшини, повертаючись звідти, співають:

Ой, були ми у пана,
Там була нам повага,
Пили мед, горілку
За хорошую дівку.

Зрештою, весільні розваги тривають і на третій день .




Источник: http://litopys.org.ua/deflise/flise01.htm
Категория: Рисунки Де Ля Флиза | Добавил: Natis (05.01.2010)
Просмотров: 3564 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Случайное фото
Поиск
Облако тегов
Батьківщина вода город добро пожаловать авария быта Николай Якушин Дитятки дети воспитатель 24 годовщина выставка Музей Чернобыля 24-я годовщина Катастрофы афганцы Чернобыля. байкер АЗО Ильинская церковь Чернобыль и Припять администрация зоны улицы дома парк 25 лет Чернобыля старые карты Берегите жизнь храм Богородица Чернобыльский район Лелев села Горностайполь чаэс памятник ЧЗО Чорнобиль http://litopys.org.ua/deflise/flise гало Авария на ЧАЭС Праздник катастрофа 25 лет диквидатор карта Чернобыля вв Вопли Видоплясова военкомат водонапорная башня улица телеграмма дом культуры район телефон иконы Архистратиг Михаил Божья мать с младенцем губерния Припять река детства Чернобыль ива река лодка Новые Шепеличи Копачи детсад схема Чернобыля археологическая карта археология Чернобыля деревня древности врач Антонович Владимир Бонифатиевич Архив Юго-западной железной дороги Залесье Теремцы Голодомор панорама зона Веснянка советская центр Аэс Дадыжичи ателье Опачичи Стечанка синагога ленина Дом культуры Ленин Бычки бык Ликвидатор комсомол КПП Зона Отчуждения chernobyl Chornobyl
Кто в гостях
Погода в Чернобыле
Категории раздела
Чернобыльский район [1]
Информация о Чернобыльском районе
Летопись [1]
Летопись
История [1]
Все, что касается истории
Хасиды [6]
Хасиды
Репрессии [2]
Репрессии
Великая Отечественная [5]
Великая Отечественная
Старообрядцы [1]
Старообрядцы
Голодомор [2]
Голодомор
Начало века 20го [3]
Начало века 20го
Рисунки Де Ля Флиза [7]
Рисунки Де Ля Флиза
Сказания Похилевича [1]
Сказания Похилевича
Чернобыль в Великую Отечественную [1]
Последние новости
[06.05.2017]
Обновлен и добавлен материал (0)
[27.04.2017]
Поминальные дни в Чернобыле и Чернобыльском районе в 2017 году. (0)
[26.04.2016]
30 лет со дня катастрофы. (0)
[22.04.2016]
Про організацію та забезпечення проведення Днів пам*яті (поминальних днів) у 2016 році (0)
Чат
Наш возраст
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Copyright © 2009-2022 chernobylpeople.ucoz.ua Все права защищены. При использовании материалов сайта в письменном или электронном виде, ссылка на сайт обязательна. | Конструктор сайтов - uCoz