Вторник, 19.03.2024, 09:11
Приветствую Вас Гость

Чернобыль & Чернобыляне

Каталог статей

Главная » Статьи » История » Рисунки Де Ля Флиза

Этнографические описания селян (продолжение)
Хрестини

     Хрещення новонароджених у жителів сіл Київської губернії не має нічого особливого. У день народження дитини батько запрошує родичів і сусідів, і вони випивають за здоров’я новонародженого (родини) . Бабка-повитуха йде до священика, повідомляє його про народження і слухає його молитву з цього приводу. У цей самий день дитину разом з кумом і кумою несуть у дім священика, де він виконує у своїй кімнаті обряд святого хрещення. Після цього родичі і знайомі знову збираються у хаті батьків новонародженого і п’ють увесь день за хрещення (хрестини). На другий день кожен з них приносить з собою горілку й різні наїдки 76; так вони розважаються увесь день і роблять подарунки дитині, залежно від своїх можливостей.


Похорон

     Поховальні звичаї майже скрізь однакові: небіжчика обмивають, одягають у його одяг і кладуть на дерев’яній лаві. Родичі й знайомі приходять віддати останнє прощання  небіжчику і цілують його в обличчя. У цій кімнаті не відчиняють ні вікон, ні дверей, а до того ж і влітку, і взимку топиться ще й піч, така спека призводить до швидкого розкладу тіла й примушує прискорити похорон. Нарешті, найчастіше наступного дня, тіло кладуть на віз або на сани, запряжені парою волів, і везуть на цвинтар у супроводі священика із належними обрядами. У деяких селах Радомишльського повіту саньми користуються  навіть тоді, коли нема снігу, для того, щоб, як кажуть, не трясти тіло небіжчика. На віко домовини завжди кладуть хліб-сіль, іноді на ньому садять маленьких дітей. Ті, що йдуть за домовиною, особливо жінки з родини небіжчика, плачуть, голосять наспівно про добрі якості покійного, оплакуючи його смерть. Після похорону всі родичі й знайомі повертаються у хату небіжчика і сідають за столи, звичайно у кімнаті, де він лежав; на цій трапезі горілки буває багато, і дехто упивається.
При цій нагоді у них є багато різних забобонів, наприклад: коли небіжчик ще лежить у хаті, у діжечку з водою кидають ніж, щоб померлий не напився з неї уночі. Після похорону три ночі поспіль у хаті небіжчика запалюють свічку, ставлять склянку води, шматок хліба і два яблука (якщо є), згідно із уявленням, що протягом трьох ночей "душа" приходить пити й їсти.
У них також поширене вірування, що той, хто вмирає несподівано, ходить вночі 85 по селу й приходить до своєї хати, отож, щоб йому перешкодити, довкола могили сіють мак, те саме роблять біля хати, в якій він мешкав.
Заможні селяни замовляють панахиди, щонайменше один раз на рік, та влаштовують поминальний обід, на якому звичайно напиваються до сп’яніння.
Окрім такого поминання, щороку після Великодня усі жінки й декілька чоловіків йдуть на цвинтар з горілкою й різними наїдками, там вони розпалюють вогонь, готують їжу і до самого вечора п’ють і їдять на могилах своїх померлих родичів, потім виливають склянку горілки: після такого жертовного узливання закопують у землю дві великодні крашанки.


ПРИБЛИЗНІ РОЗРАХУНКИ РЕЧЕЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ІСНУВАННЯ СЕЛЯНСЬКОЇ РОДИНИ

     Селянська родина, у якої немає ні волів, ні коней (піша) має, звичайно, для себе три зміни орної землі, що становить приблизно чотири з половиною десятини. Щороку вони засівають півтори десятини озиминою і стільки ж яровиною, з них у звичайний рік збирають від 20 до 24 кіп , з яких, як правило, намолочують 12-15 четвертин (не беручи до уваги неврожайні роки). Такої кількості хліба достатньо, щоб годувати родину протягом року. Солома ярових служить пашею для худоби (якщо така є у господарстві), а солома озимих іде на паливо.
Окрім цього, кожна родина має на своїй землі сад-город, де вирощують різні овочі й садять достатню кількість картоплі, яку вживають щоденно. Сіють також коноплі, з яких майже кожна родина тче полотно для своїх потреб.
Майже кожна сім’я тримає декілька свиней, з яких мають м’ясо й сало для домашніх потреб; дехто тримає кілька корів і овець, які дають молоко, масло, вовну та ін.
Щоб задовольнити інші життєві потреби, кожна родина шукає якесь заняття; наприклад, у жнива глава сімейства, зібравши врожай у себе, посилає дітей на допомогу сусіду, щоб заробити зерно, яке вони одержують за домовленістю за кожний сніп і яке потім продають; пізніше, у вільний від польових робіт час, частина сімей йде на найближчі заводи й працює там за встановлену платню, доки заробить достатньо грошей, щоб задовольнити свої потреби.


РІЧНІ ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИТРАТИ 99 ДЛЯ РОДИНИ, ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ З СЕМИ ЧОЛОВІК 100:

сіль — до 2 крб. сріб.
рибу для постів перед Різдвом, Великоднем й Богоявленням 101 — 1 [крб. сріб.]
горілка на свята й різні непередбачені випадки, як-от: хрестини, похорон тощо — 4 [крб. сріб. ]
кухонне начиння й домашній посуд тощо — 50 коп.

На господарський інвентар:
сокира — 50 [коп.]
коса — 50 [коп.]
ніж — 10 [коп.]
заступ та мотика — 25 [коп.]
за обробку землі кожна родина сплачує податок — 3 [крб. сріб.]
дьоготь і смола — 50 [коп.]
державні податки та інші сплати й побори на кожну пішу родину — 6 [крб. сріб.]
священику за сповідь з розрахунку 3,5 коп. з душі. 7 душ, окрім інших випадків — 24,5 [коп.]
Всього: — 16 крб. 59,5 коп.


Приблизні витрати на одяг:
Робочий одяг для чоловіків звичайно коштує від 5 до 6 крб. на рік — 6 [крб. сріб.]
Окрім цього, святковий одяг, а саме:
кожух, який коштує — 5 крб.сріб.,
свитка, яка коштує 4 крб. і служить 2-3 роки, отже в рік виходить — 3 [крб. сріб.]
Одяг для жінок коштуватиме також до — 9 [крб. сріб.]
Всього: — 18 крб. сріб.


ОСНОВНІ ЗАНЯТТЯ СЕЛЯН. ХЛІБОРОБСТВО, ГОРОДНИЦТВО ТА РІЗНІ ПРОМИСЛИ

     Найзаможніші селяни, які мають тяглову силу, — коней або биків, домовляються з владою чи купцями про перевезення різних вантажів або тягарів, або з власними продуктами вирушають до Одеси, Херсона, Миколаєва  та інших міст. Дехто щороку мандрує у Крим або на Дон по сіль та рибу, що їх, повернувшись у рідні краї, продають у сусідніх містах та містечках. Інші ж продають городину: картоплю, капусту, буряки тощо.
Ті, що живуть на берегах Дніпра та Прип’яті, сплавляють по воді будівельний ліс, дрова, вугілля, зерно до Києва, Кременчука та до інших міст. Багато хто з них, як чоловіки, так і жінки, особливо з Радомишльського та Овруцького повітів, щороку вирушають під час жнив у різні куточки Київської губернії, багатої на зерно; вони заробляють собі хліб, допомагаючи у зборі врожаю й одержують за це четвертий або п’ятий сніп. Повернувшись додому восени, вони йдуть працювати на паперові, скляні або інші фабрики, чи рушають у пошуках роботи до найближчих міст.
У селах є теслі, пильщики, колісники, ковалі, столярі, бондарі, мельники, кравці, ткачі, чоботарі, гончарі та рибалки.
У Радомишльському повіті частина селян з державних та поміщицьких маєтків виробляє смолу, дьоготь і вугілля, виготовляє клепки для діжок, випилює дошки для дахів (дранка і гонта та ін). Частина плавить залізо і скло. Багато хто займається бджолами, тримаючи вулики біля хат або встановлюючи їх на верхівках сосен у лісах.
У деяких місцях Київської губернії є багато шовковиць (Morus nigra). Селяни, які мешкають у державних маєтностях, та інші, котрі мають шовковиці у своїх садах, розводять шовкопрядів; жінки виготовляють з них тканини, з яких роблять очіпки на голову. Палата державних маєтностей збудувала у Київському повіті, поблизу села Черняхів  та містечка Трипілля  завод для розведення шовкопрядів, ним нині управляє надвірний радник Чижов. Багато шовковиць є також в Жуківцях, Вишгороді та в Бугаївці.


НАРОДНІ РОЗВАГИ. СЕЛЯНСЬКІ СВЯТА, ІГРИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ, ТАНЦІ Й МУЗИКА

     Селяни цієї губернії загалом не люблять ігор та розваг, характерних для інших місць. Найбільше задоволення вони мають від бездіяльності або пияцтва.
У святкові дні по обіді вони йдуть у сільську корчму, де й проводять решту дня. Там майже завжди є музики, оркестр складається з двох скрипок, цимбалів і бубна. Взимку вони грають у корчмі, влітку надворі. Музики одержують трохи грошей від хлопців і дівчат, які танцюють кожен по черзі, але окремо. Старіші селяни заповнюють корчму, де палять і п’ють або співають. Ті чоловіки та жінки, які туди не йдуть, особливо весною, влітку, інколи і взимку, сидять на землі перед своїми хатами, проводячи так цілі години, часто не кажучи ні слова. У цей час хлопчики й дівчатка граються у різні ігри, які називаються "король і циган", "ворона й гуси" тощо.
Взимку, коли є сніг, хлопчики й дівчатка, здебільшого напіводягнені і майже босі, збираються на гірці й спускаються вниз на санчатах.




Источник: http://litopys.org.ua/deflise/flise01.htm
Категория: Рисунки Де Ля Флиза | Добавил: Natis (05.01.2010)
Просмотров: 3836 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Случайное фото
Поиск
Облако тегов
Батьківщина вода город добро пожаловать авария быта Николай Якушин Дитятки дети воспитатель 24 годовщина выставка Музей Чернобыля 24-я годовщина Катастрофы афганцы Чернобыля. байкер АЗО Ильинская церковь Чернобыль и Припять администрация зоны улицы дома парк 25 лет Чернобыля старые карты Берегите жизнь храм Богородица Чернобыльский район Лелев села Горностайполь чаэс памятник ЧЗО Чорнобиль http://litopys.org.ua/deflise/flise гало Авария на ЧАЭС Праздник катастрофа 25 лет диквидатор карта Чернобыля вв Вопли Видоплясова военкомат водонапорная башня улица телеграмма дом культуры район телефон иконы Архистратиг Михаил Божья мать с младенцем губерния Припять река детства Чернобыль ива река лодка Новые Шепеличи Копачи детсад схема Чернобыля археологическая карта археология Чернобыля деревня древности врач Антонович Владимир Бонифатиевич Архив Юго-западной железной дороги Залесье Теремцы Голодомор панорама зона Веснянка советская центр Аэс Дадыжичи ателье Опачичи Стечанка синагога ленина Дом культуры Ленин Бычки бык Ликвидатор комсомол КПП Зона Отчуждения chernobyl Chornobyl
Кто в гостях
Погода в Чернобыле
Категории раздела
Чернобыльский район [1]
Информация о Чернобыльском районе
Летопись [1]
Летопись
История [1]
Все, что касается истории
Хасиды [6]
Хасиды
Репрессии [2]
Репрессии
Великая Отечественная [5]
Великая Отечественная
Старообрядцы [1]
Старообрядцы
Голодомор [2]
Голодомор
Начало века 20го [3]
Начало века 20го
Рисунки Де Ля Флиза [7]
Рисунки Де Ля Флиза
Сказания Похилевича [1]
Сказания Похилевича
Чернобыль в Великую Отечественную [1]
Последние новости
[06.05.2017]
Обновлен и добавлен материал (0)
[27.04.2017]
Поминальные дни в Чернобыле и Чернобыльском районе в 2017 году. (0)
[26.04.2016]
30 лет со дня катастрофы. (0)
[22.04.2016]
Про організацію та забезпечення проведення Днів пам*яті (поминальних днів) у 2016 році (0)
Чат
Наш возраст
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Copyright © 2009-2024 chernobylpeople.ucoz.ua Все права защищены. При использовании материалов сайта в письменном или электронном виде, ссылка на сайт обязательна. | Конструктор сайтов - uCoz