Четверг, 20.06.2024, 16:27
Приветствую Вас Гость

Чернобыль & Чернобыляне

Каталог статей

Главная » Статьи » Литература » Поэзия

Валентин Михайлюк
Валентин Николаевич Михайлюк издал сборник стихов(укр.язык) "Боль" и посвятил его своей матери- Михайлюк Марие Ивановне.



*** 



Лист із чорнобильської зони.

Ми тут живем. І душами живими
У рідне небо молимось, ясні,
На світ твоїми дивимось очима
І сумно, нене, мислиться мені.
Про те, що все у зоні тимчасово,
Опріч моїх стареньких поліщан,
Їх вознесе над віком труд і мова,
Їх прийме Бог, важких заробітчан.
На цій землі, застеленій віками,
Хворіє Пан, наївний Оберіг,
І – люди в злі вимощують кістками
За океан багно чужих доріг.
Тут, на піску, стомовно і стозвонно
Непрохідний мусолився проект.
Немов хомут. На шиї сіла зона,
Комусь легкий, комусь важкий об’єкт.
Клянемо зло до атомної ери,
Ще й допотопні згадуєм світи,
А тут п’яниці, бомжі, мародери
Грабують все, що можна потягти.
Та є прогрес у здичавілім краї.
Стійкі чутки про це в земляцтві є,
Що нас таки підтримує Хазяїн,
А це надію душам подає.
Що нас минуть і біди, і нукліди.
Ми ж не для всіх, немов на носі прищ!
То ж мусим жить, бо нам подітись ніде
Од рідних місць, обійсть і кладовищ.
1998 рік.


***
Ми просто древляни та й годі,
Жили над рікою
Наш пляж на чорнобильськім броді
Заріс осокою.
Ми горді древляни! На разі
Не хочем конати!
Волієм ворожого князя
Між сосон в'язати!
Ми просто північні вкраїнці –
І добрі й уперті:
У дружбі – і серце по вінця.
У битві – до смерті.
Ми чорнобиляни та й годі.
Живем особисто!
Серця на колючому дроті –
То ж наше намисто.
1997 рік.

Колись було козацтво і поети...
Про це впродовж злиденної пори
Оповіли цупкі авторитети
І довели тризуб і прапори.
Який же кнур, і чи "свідомим рилом”
Переверта український город?
І пропада надійна наша сила,
І зводить мур нездолений народ!
Шануєм Січ, а байстрюки байдужі,
Кошом своїм обравши ресторан,
Од протиріч стерилізують душі,
В чужі краї збувають роксолан...
Не присягни ні панові, ні брату,
А ні Христу з обличчям сатани.
Із чужини – калину розіп’яту,
Повік святу – додому поверни!
1997 р.

* * *
Не вщухли блазнівські столи,
Розпухли виродки сувойні –
Все пропили і одревли.
Немов бики на скотобойні.
Чужинська музика рипить,
Письмо – в сусальної позолоті,
Воліють пісню утопить
У меркантильному болоті.
Та слава Господу, село
В "модерн” цупкий не поспішає.
Народну пісню зберегло,
Себе в майбутнім воскрешає.
1998р.

Знання вагомі осягла
Рухлива пам’ять картотеки,
Єднає мислі і діла
Дбайливий гурт бібліотеки.

Століття місто і село
Цей храм наповнює сумлінно,
Щоб недоучок не було
В твоїй родині, Україно.

Аби земляк наївний мій
Не потерпав од ворожнечі,
Аби заради примх повій
Не склали голови предтечі...

Аби Кобзар і Прометей
Були взірцями в ріднім слові.
І зустрічав русин гостей
"В сім'ї великій, вольній, новій”.

1997р.

Динозавром тримавсь
на промінчикові –пуповині
Розбудовував храм,
боржником у високих небес
Чужий бог кобзарям
змилостивлювався по цеглині
У сузір’ї якімсь
промінець перервався і щез.
Розбудовував хлів,
не поглянувши в небо ні разу,
У поту перетлів,
розкрадаючи зоряний час,
На хазяйській землі
слугували кнури свинопасу
І приспавши жалі,
підкувікував їм свинопас.
О серпневій порі
воскресало життя дивовижне
На Чернечій горі
Заповіт не змарнів і не згас:
Хто в церквах прибере
і пшеницю посіє і вижне,
Коли мова – помре,
Полишивши каліками нас?

Сповідую волю єдиную,
Думки не нові і не злі,
Щоб стала людина – Людиною,
Бо в цьому спасіння Землі!
1991 р.

* * *
Я друзів пізнаю по щирих голосах
Мелодії весни вони мені приносять.
Поезію мою і весь буденний шлях
Сповідує ясне сердець многоголосся.
Околиці, гаї, поліські солові
Веселка золота березового тану...
Допоки друзі є покликання моє
Благословлю в літа, співать не перестану.
1997р.

Т.Г. Шевченку

Споконвіку ще жили
В Сибіру Івани,
Росіяни та хохли
І не росіяни.
Взувши звичні постоли
Та вклонившись хаті,
До мерзлоти прибули
Куркулі прокляті,
Бо придбали залюбки
В чорноземній справі
На долонях черепки –
Мозолі криваві!..
У Сибір чомусь мене
Вже не тягне нині,
І бажання не мине
Жити в Україні,
Щоб сльозами поливать
Покритку-природу,
У пісні переливать
Біль мого народу.
Не воскреснуть козаки,
Юнь зневіру множить,
Ні сокири, ні кілки
Справі не поможуть.
Вмерло писанка-село,
Непривітне й голе,
Будяками заросло
Материнське поле.
Батьку праведний Тарасе,
Душу словом виший,
Був у тебе чорний час,
В мене – не світліший.
Мови щирої навчи,
Просвіти помалу
Бідолах, що за харчі
Душу проміняли.
1988р. (Збірка "Біль”, 1993р.)

Питання про землю

Парує втомлена земля,
Спочинку просить лан і море,
Ліси нуклідні віддаля
Спокутують народне горе.
Навіщо стільки гіркоти
Від тебе, виснажене поле?
Чому безжалісні світи
Байдуже блимають довкола?
Що діять? Пить? Стрілять? Або
Писать, проклявши негативне,
І про розтоптану любов
І сите п’янство колективне?
Прокляття сукиним синам
Віками скиглить? Святий боже!
Ніхто не допоможе нам,
Як сам Іван не допоможе!
Доволі праці язиком,
Вельмишановнії панове,
Ми з мозолем та з матюком
Звикали вводити обнови!
Тому й питання не просте,
Що ми, Тарасові онуки,
Повірим вам, коли дасте
Нам нашу землю в наші руки.
1990, Київ (Збірка "Біль”, 1993р.)

Роздуми

Душею, серцем – не брешу
Підступно не жартую:
З людьми молюся і грішу,
Сміюся і горюю.
Не возсідаю "на коні”
"С монаршим постоянством”...
Кобзар не шанував панів
І я не в дружбі з панством,
Котре навчалось, далебі,
У Вірки – провідниці, –
Червоні, сині, "голубі”,
У штанах чи в спідниці, –
За Іудейські срібляки –
Своє ж – часник і сало...
Та СІЧ будують козаки
І їх таки чимало,
Котрі на слизькому льоду
Не впали на гомілки.


Категория: Поэзия | Добавил: Natis (15.03.2011)
Просмотров: 1605 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Случайное фото
Поиск
Облако тегов
Батьківщина вода город добро пожаловать авария быта Николай Якушин Дитятки дети воспитатель 24 годовщина выставка Музей Чернобыля 24-я годовщина Катастрофы афганцы Чернобыля. байкер АЗО Ильинская церковь Чернобыль и Припять администрация зоны улицы дома парк 25 лет Чернобыля старые карты Берегите жизнь храм Богородица Чернобыльский район Лелев села Горностайполь чаэс памятник ЧЗО Чорнобиль http://litopys.org.ua/deflise/flise гало Авария на ЧАЭС Праздник катастрофа 25 лет диквидатор карта Чернобыля вв Вопли Видоплясова военкомат водонапорная башня улица телеграмма дом культуры район телефон иконы Архистратиг Михаил Божья мать с младенцем губерния Припять река детства Чернобыль ива река лодка Новые Шепеличи Копачи детсад схема Чернобыля археологическая карта археология Чернобыля деревня древности врач Антонович Владимир Бонифатиевич Архив Юго-западной железной дороги Залесье Теремцы Голодомор панорама зона Веснянка советская центр Аэс Дадыжичи ателье Опачичи Стечанка синагога ленина Дом культуры Ленин Бычки бык Ликвидатор комсомол КПП Зона Отчуждения chernobyl Chornobyl
Кто в гостях
Погода в Чернобыле
Категории раздела
Проза [8]
Произведения, в которых упоминается Чернобыль
Поэзия [6]
Стихи о Чернобыле, Родине, доме
Последние новости
[06.05.2017]
Обновлен и добавлен материал (0)
[27.04.2017]
Поминальные дни в Чернобыле и Чернобыльском районе в 2017 году. (0)
[26.04.2016]
30 лет со дня катастрофы. (0)
[22.04.2016]
Про організацію та забезпечення проведення Днів пам*яті (поминальних днів) у 2016 році (0)
Чат
Наш возраст
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0



Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Copyright © 2009-2024 chernobylpeople.ucoz.ua Все права защищены. При использовании материалов сайта в письменном или электронном виде, ссылка на сайт обязательна. | Конструктор сайтов - uCoz