ПОЛІСЬКЕ ТКАЦТВО.
(історико-етнографічна виставка, приурочена до 2х-х роковин Чорнобильської катастрофи)
Минає 24 роки з моменту найбільшої техногенної катастрофи сучасності. Поступово спадає радіаційний фон в уражених зонах, відновлюються природні екосистеми. З часом будуть реалізовані програми соціально-економічної реабілітації забруднених територій. Але ніщо не зможе повернути сотень тисяч передчасно згаслих життів, понівечених людських доль. І тим очевиднішою постає нині незворотність втрат у сфері духовних надбань постраждалих мешканців Українського Полісся.
Впродовж 17 років порятунком культурних надбань у зоні катастрофи займалася Історико-культурологічна експедиція Мінчорнобиля – МНС України, яка з 2007 р. реорганізована в Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.
Представлені на виставці в Музеї Івана Гончара етнографічні експонати – це лише невелика частка врятованих у зоні Чорнобильської катастрофи культурних цінностей. Тут експонуються ткані вироби з Київського, Житомирського та Рівненського Полісся. Зокрема: традиційні інтер’єрні рушники, якими завішували ікони: т. зв. «красні рушники» з Чорнобильського та Поліського районів (орнаментовані чергуванням червоних, білих і чорних смуг), житомирські «завески» з килимовими орнаментальними мотивами – «у козаки», «у кривулі», рівненські рушники-«намітки», різних видів «килими», зразки орнаментально тканих настольників і ряден, комплекси традиційного народного вбрання з Іванківського, Овруцького, Олевського, Сарненського, Камінь-Каширського районів, у яких присутні компоненти з тканим декором (килимові запаски, вовняні літники, плахта, сорочки з витканими на рукавах орнаментами, намітки з витканим «чолом»). Цікавим явищем є комплекс жіночого одягу з Дубровицького району Рівненської області, виготовлений з так званого «серпанку» - дуже тонкої, з розрідженою структурою лляної тканини, яка вироблялась переважно до Другої світової війни з льону-лущика.
На виставці глядачі також зможуть побачити зразки традиційних знарядь виробництва волокна, прядіння та ткацтва: терниця, «тріпачки» для льону, гребені і гребінки, веретена, самопрядки, сукала й витушки, три різновиди ткацьких станів: «кросна» (с. Літвиця Дубровицького району), «пів-верстат» або «став» (с. Великі Кліщі Народицького району), «верстат» (с. Степки Овруцького району).
Мисткині-ткалі ознайомлять з безпосереднім процесом ткання на ткацькому верстаті.
Прес-реліз Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК)
