Чернобыль & Чернобыляне Воскресенье, 19.11.2017, 20:05
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта

Категории раздела
Зона отчуждения [2]
Зона отчуждения
Про статус і соціальний захист громадян [6]
Про статус і соціальний захист громадян

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 3

Мини-чат

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Законодательство » Про статус і соціальний захист громадян

Про статус і соціальний захист громадян. ч.2
 Стаття 14. Визначення категорій осіб, які постраждали 
                внаслідок Чорнобильської катастрофи, 
                для встановлення пільг і компенсацій 

     Для   встановлення  пільг  і  компенсацій  визначаються  такі 
категорії  осіб,  які   постраждали    внаслідок    Чорнобильської 
катастрофи:
     1)  інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на 
Чорнобильській  АЕС  та  потерпілих  від Чорнобильської катастрофи 
(статті  10,  11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено 
причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі 
внаслідок   Чорнобильської  катастрофи  на  променеву  хворобу,  - 
категорія  1;  {  Пункт  1  частини  першої  статті 14 із змінами, 
внесеними   згідно    із     Законом   N 2400-III ( 2400-14 )  від 
26.04.2001 }
     2) учасники ліквідації  наслідків  аварії  на  Чорнобильській 
АЕС, які працювали у зоні відчуження:
     - з моменту аварії до 1  липня  1986  року  -  незалежно  від 
кількості робочих днів;
     - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року  -  не  менше  5 
календарних днів;
     - у 1987 році  -  не  менше  14  календарних  днів,  а  також 
потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
     - евакуйовані у 1986  році  із  зони відчуження (в тому числі 
особи,   які   на   момент   евакуації    перебували    у    стані 
внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); 
{  Абзац  п'ятий  пункту 2 статті 14 в редакції Закону N 230/96-ВР
від 06.06.96 }
     -  особи,  які  постійно  проживали  у    зоні    безумовного 
(обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови 
про відселення, - категорія 2;
     3) учасники ліквідації  наслідків  аварії  на  Чорнобильській 
АЕС, які працювали:
     - у зоні відчуження з 1 липня 1986 року  по  31  грудня  1986 
року - від 1 до 5 календарних днів;
     - у зоні відчуження в 1987 році - від  1  до  14  календарних 
днів;
     -  у  зоні  відчуження  в  1988-1990  роках  -  не  менше  30 
календарних днів;
     -  на  діючих  пунктах  санітарної  обробки    населення    і 
дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14  календарних 
днів у 1986 році, { Абзац п'ятий частини першої  пункту  3  статті 
14 із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  230/96-ВР  від 
06.06.96 }
     а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені 
до категорії 2), які:
     -  постійно  проживали  на   територіях    зон    безумовного 
(обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на  день 
аварії або які за станом на 1  січня  1993  року  прожили  у  зоні 
безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років,  а  на 
території зони гарантованого добровільного відселення -  не  менше 
трьох  років  та  відселені  або  самостійно  переселилися  з  цих 
територій;
     -  постійно  проживають  або  постійно  працюють  чи постійно 
навчаються  у  зонах  безумовного (обов'язкового) та гарантованого 
добровільного відселення за умови,  що вони за станом на  1  січня 
1993  року  прожили  або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні 
безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох  років,  а  у 
зоні  гарантованого  добровільного  відселення  -  не  менше трьох 
років,  -  категорія  3;  {  Абзац восьмий частини першої пункту 3 
статті 14 в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 }
     4) особи,  які  постійно проживають або постійно працюють  чи 
постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного 
контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили 
або відпрацювали  чи  постійно  навчалися  у  цій  зоні  не  менше 
чотирьох років, - категорія 4. { Пункт 4 частини першої статті  14 
в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 }
{ Частина  перша  статті  14  в  редакції  Закону  N  2532-12  від 
01.07.92 }
     Крім  встановлених  цією  статтею  категорій  осіб,  право на 
пільги та компенсації,  передбачені цим Законом,  мають особи, які 
працювали  з  моменту  аварії  до  1  липня  1986 року не менше 14 
календарних  днів  або  не  менше трьох місяців протягом 1986-1987 
років  за  межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими 
умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією 
наслідків Чорнобильської катастрофи,  що виконувалися за урядовими 
завданнями. { Частина друга статті 14 в редакції Законів N 2532-12
від 01.07.92, N 230/96-ВР від 06.06.96 } 
 

     {  Частину  третю  статті  14  виключено  на  підставі Закону 
N 230/96-ВР від 06.06.96 } 
 

     Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій 
та випробувань, у військових навчаннях  із  застосуванням  ядерної 
зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3.  Порядок  визначення 
цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
     Громадяни,  які  захворіли  на    променеву    хворобу    або 
захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої 
аварії, порушення правил експлуатації обладнання  з  радіоактивною 
речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних 
речовин, які  сталися  не з вини потерпілих,  якщо  такий  зв'язок 
встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених 
у частині третій цієї статті. 

     Стаття 15. Підстави  для  визначення  статусу  громадян, 
                які постраждали  внаслідок   Чорнобильської 
                катастрофи 

     Підставами  для  визначення  статусу   учасника    ліквідації 
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби)  у 
зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
     Підставою  для  визначення  статусу  евакуйованих   із   зони 
відчуження, відселених  і  тих,   які   самостійно   переселилися, 
відповідно до  статті  4  є  довідка  про  евакуацію,  відселення, 
самостійне переселення.
     Підставою    для    визначення    статусу    потерпілих   від 
Чорнобильської  катастрофи,  які  проживають  або   працюють    на 
забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на 
цих територіях.
     Видача довідок  про  період  роботи  (служби)  по  ліквідації 
наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС,  а  також  на  територіях 
радіоактивного забруднення, про  заробітну  плату  за  цей  період 
здійснюється  підприємствами,    установами    та    організаціями 
(військкоматами),  а  про  період   проживання    на    територіях 
радіоактивного  забруднення,  евакуацію,  відселення,   самостійне 
переселення - органами місцевого самоврядування.
{  Частина  четверта  статті  15  із  змінами, внесеними згідно із 
Законом N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
     Визначення рівнів забруднення, доз  опромінення,  відновлення 
їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів  України  за 
поданням  відповідних  державних  органів  та  обласних  державних 
адміністрацій.
{ Стаття 15 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 } 

                         Р о з д і л III 

        ЄДИНА СИСТЕМА РЕЄСТРАЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
    ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ 

     Стаття 16. Організація єдиного  державного  обліку  осіб, 
                які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської 
                катастрофи 

     З    метою    найбільш    ефективного    вирішення    завдань 
медико-соціального забезпечення осіб,  які  постраждали  внаслідок 
Чорнобильської катастрофи, створюється  Державний  реєстр  України 
(єдина  інформаційна  система),   до    складу    якого    входять 
соціологічні,  дозиметричні  і   медичні   підреєстри.   Складовою 
частиною  Державного  реєстру  України  є  Український  військовий 
реєстр  і  його  підрозділи,  що  ведуться  Міністерством  оборони 
України,  Міністерством  внутрішніх  справ  України   та   Службою 
безпеки України. { Частина перша статті 16 із  змінами,  внесеними 
згідно із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 }
     Головними завданнями Державного реєстру України є  здійснення 
контролю за станом здоров'я,  вивчення  найближчих  та  віддалених 
медичних  наслідків  у    осіб,    які    постраждали    внаслідок 
Чорнобильської катастрофи.
     Міністерства  та  інші  центральні  органи  виконавчої влади, 
місцеві  державні  адміністрації, органи місцевого самоврядування, 
громадські  організації передають у Державний реєстр України повну 
і  вичерпну  інформацію  щодо осіб, визначених статтями 10, 11, 27 
цього Закону, для включення в банк даних необхідних відомостей про 
календарні  строки  їх  роботи,  період проживання на радіоактивно 
забруднених територіях, про місце роботи, про дози опромінення.
{  Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
     Реєстраційний  номер    у    Державному    реєстрі    України 
повідомляється громадянам, а також лікувальним закладам за  місцем 
їх проживання або роботи.
     Громадянам гарантується збереження лікарської  таємниці  щодо 
відомостей, які знаходяться в Державному реєстрі України.
     Працівники Державного реєстру України несуть відповідальність 
згідно з чинним законодавством  за  розголошення  відомостей  щодо 
осіб, внесених до Державного реєстру України.
     Положення про організацію і функціонування Державного реєстру 
України   розробляється   спеціально  уповноваженими  центральними 
органами  виконавчої  влади  у  сфері  охорони  здоров'я, з питань 
ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи та затверджується 
Кабінетом Міністрів України.
{  Частина  сьома  статті  16  в  редакції Законів N 230/96-ВР від 
06.06.96, N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 } 
{ Стаття 16 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92 } 

     Стаття 17. Організація медичного обстеження і оздоровлення 
                осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської 
                катастрофи 

     Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні 
органи  виконавчої  влади  у  сфері  охорони  здоров'я,  праці  та 
соціальної політики, освіти і науки, з питань ліквідації наслідків 
Чорнобильської катастрофи, місцеві органи виконавчої влади, органи 
місцевого   самоврядування,   громадські  організації  організують 
щорічне  медичне  обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне 
лікування  всіх  осіб,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської 
катастрофи,    запроваджують    систему   радіаційно-екологічного, 
медико-генетичного, медико-демографічного моніторингу на території 
України.  Цими  органами у регіонах найбільшого зосередження осіб, 
які  постраждали,  створюються спеціалізовані центри, в тому числі 
дитячі,   для   обстеження,   лікування,   соціально-психологічної 
реабілітації та профорієнтації потерпілих осіб.
{  Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
     Медикаменти  і  медичне  обладнання,  які  надходять цільовим 
призначенням на території радіоактивного забруднення,  а також для 
спеціалізованих  медичних закладів (в тому числі дитячих),  в яких 
проходять   лікування   постраждалі    внаслідок    Чорнобильської 
катастрофи  (незалежно  від  місця  їх  розташування  на території 
України), звільняються від усіх видів оподаткування і сплати мита. 
Перелік  таких  спеціалізованих медичних закладів визначає Кабінет 
Міністрів  України.  {  Частина  друга статті 17 в редакції Закону 
N 230/96-ВР від 06.06.96 }
     Громадяни,  які    постраждали    внаслідок    Чорнобильської 
катастрофи,  зобов'язані  проходити  обов'язкове   обстеження    в 
медичних закладах.
     Громадяни,  які  стали  інвалідами  внаслідок  Чорнобильської 
катастрофи,   переогляд  у  медико-соціальній  експертній  комісії 
проходять  залежно  від  рівнів  розладу  функцій  організму,   що 
встановлюється зазначеною комісією,  через 3-5 років.  При стійких 
незворотних морфологічних змінах та порушеннях функцій  органів  і 
систем  організму,  неефективності будь-яких видів реабілітаційних 
заходів, а також після досягнення пенсійного віку, в тому числі на 
пільгових умовах, група інвалідності встановлюється безстроково. 
{ Частина четверта статті 17 в редакції  Закону  N  230/96-ВР  від 
06.06.96 }
     Потерпілі  діти,  яким  було  встановлено  причинний  зв'язок 
інвалідності  з  наслідками  Чорнобильської  катастрофи, проходять 
переогляд  у  спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії 
по  досягненні  ними  18  років, незалежно від терміну, на який їм 
було  встановлено  інвалідність  у  дитячому  віці.  {  Статтю  17 
доповнено  частиною  згідно  із Законом N 2400-III ( 2400-14 ) від 
26.04.2001 }
     Громадянам,  які  перенесли  променеву  хворобу    будь-якого 
ступеня і  внаслідок  цього  стали  інвалідами  I  або  II  групи, 
інвалідність встановлюється безстроково незалежно від віку.
     За бажанням інвалідів їх переогляд  проводиться  в  будь-який 
час.
     У  разі  якщо  при  черговому  переогляді у медико-соціальній 
експертній  комісії  громадянам  не  підтверджено  будь-яку  групу 
інвалідності, зазначеним громадянам гарантується  працевлаштування 
чи  перекваліфікація. { Статтю 17 доповнено частиною сьомою згідно 
із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 } 

     Стаття 18. Норми харчування у спеціалізованих лікувальних, 
                лікувально-санаторних і курортних закладах 

     Для  громадян,  які  постраждали  внаслідок    Чорнобильської 
катастрофи,  Кабінетом  Міністрів  України    за    рекомендаціями 
спеціально  уповноваженого  центрального органу виконавчої влади у 
сфері    охорони    здоров'я    встановлюються   додаткові   норми 
раціонального    харчування    у    спеціалізованих   лікувальних, 
лікувально-санаторних і курортних закладах.
{  Стаття  18  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 231-V 
( 231-16 ) від 05.10.2006 } 

                          Р о з д і л IV 

           СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ 
               ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ. 
                  ЗАГАЛЬНІ КОМПЕНСАЦІЇ ТА ПІЛЬГИ 

     Стаття 19. Надання компенсацій та пільг громадянам, які 
                постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 

     Компенсації  та  пільги,  встановлені  в   даному    розділі, 
стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської 
катастрофи,  відповідно до встановлених категорій. { Частина перша 
статті  19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 230/96-ВР від 
06.06.96 } 
 

     {  Частину  другу  статті  19  виключено  на  підставі Закону 
N 230/96-ВР від  06.06.96 } 
 

     Стаття 20. Компенсації та пільги громадянам, 
                віднесеним до категорії 1 

     Особам,  віднесеним  до  категорії  1  (пункт  1  статті 14), 
надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: { Абзац 
перший частини першої статті 20 в редакції Закону N 230/96-ВР  від 
06.06.96 }
     1) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
     2)   безплатне   позачергове  зубопротезування  (за  винятком 
зубопротезування  із  дорогоцінних  металів  та  прирівняних    по 
вартості до них, що визначається  Міністерством  охорони  здоров'я 
України);  { Пункт  2  частини  першої статті 20 в редакції Закону 
N 2532-12 від 01.07.92 }
     3) першочергове  обслуговування  у  лікувально-профілактичних 
закладах та аптеках;
     4) позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок 
або      одержання      компенсації      вартості     самостійного 
санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та 
порядок      виплати     компенсації     вартості     самостійного 
санаторно-курортного  лікування  визначаються  Кабінетом Міністрів 
України;  {  Пункт  4  частини першої статті 20 в редакції Законів 
N  230/96-ВР  від  06.06.96,  N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - 
зміну  визнано  неконституційною згідно з Рішенням Конституційного 
Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
     5) користування при виході на пенсію та  зміні  місця  роботи 
поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;
     6)  щорічне  медичне  обслуговування,   диспансеризація    із 
залученням необхідних спеціалістів,  лікування  в  спеціалізованих 
стаціонарах;
     7) переважне   право  залишення  на  роботі  при  вивільненні 
працівників у зв'язку  із  змінами  в  організації  виробництва  і 
праці,  в  тому  числі  при    ліквідації,    реорганізації    або 
перепрофілюванні підприємства, установи,  організації,  скороченні 
чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
     У разі  вивільнення  працівників  у  зв'язку  з  ліквідацією, 
реорганізацією  або  перепрофілюванням  підприємства,    установи, 
організації, скороченням  чисельності  або  штату  працівників  їм 
виплачується  допомога  в  розмірі  трикратної    середньомісячної 
заробітної плати, а також зберігається за  їх  бажанням  посадовий 
оклад, тарифна ставка (оклад)  на  новому  місці  роботи,  але  не 
більше одного  року.  Їм  також  гарантується  працевлаштування  з 
урахуванням їх побажань або  можливість  навчання  нових  професій 
(спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку  середньої 
заробітної  плати  за  останнім  місцем  роботи  за  весь   період 
перепідготовки, але не більше одного року.
     При  переведенні  у  зв'язку   із    станом    здоров'я    на 
нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця 
між  попереднім  заробітком  і  заробітком  на  новій  роботі   до 
встановлення  інвалідності  або  одужання, але  не більше   одного 
року;
{ Пункт 7 частини першої статті 20 в редакції Закону N 2532-12 від 
01.07.92 }
     8) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в  розмірі 
100  процентів  середньої  заробітної    плати    незалежно    від 
страхового  стажу;  { Пункт 8 частини першої статті 20 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 }
     9)  виплата  працюючим  інвалідам  допомоги  по    тимчасовій 
непрацездатності  до  4  місяців  підряд  або  до  5  місяців    у 
календарному році;
     10)   позачергове   забезпечення   жилою   площею  осіб,  які 
потребують  поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або 
померлих   громадян).   Особи,   зазначені   в    цьому    пункті, 
забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для 
чого  місцеві  Ради  щорічно   виділяють   15   відсотків   усього 
збудованого   житла  (в  тому  числі  підприємствами,  установами, 
організаціями  незалежно  від  форми власності). Кабінет Міністрів 
України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим 
призначенням капітальні вкладення відповідно до  кількості  сімей, 
що  потребують поліпшення житлових умов.  Фінансування будівництва 
здійснюється  з  Державного бюджету України. { Абзац перший пункту 
10 частини першої статті 20 в  редакції  Закону  N  230/96-ВР  від 
06.06.96 }
     Крім загальних підстав, передбачених законодавством  України, 
такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються  особи, 
які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої  забезпеченості 
громадян  у  даному  населеному  пункті  або  які  проживають    у 
комунальних квартирах.
     Особам,  які  перенесли  променеву хворобу будь-якого ступеня 
або  стали  інвалідами  внаслідок  Чорнобильської катастрофи,  які 
потребують поліпшення  житлових  умов,  надається  додаткова  жила 
площа у вигляді окремої кімнати. { Абзац третій  пункту 10 частини 
першої статті 20 в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 }
     Сім'я,  що  втратила  годувальника  внаслідок  Чорнобильської 
катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок  надання  і 
розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
     Передбаченими  цим  пунктом пільгами щодо забезпечення житлом 
громадяни  мають  право  скористатися  лише  один  раз; { Пункт 10 
частини  першої  статті  20  доповнено  абзацом  п'ятим  згідно із 
Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 }
     11)   50-процентна   знижка   плати  за  користування  житлом 
(квартирної  плати,  плати  за  утримання  будинків), комунальними 
послугами  (газ,  електрична  і  теплова енергія,  водопостачання, 
водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм  споживання, 
передбачених  законом,  телефоном (абонентна плата,  оплата послуг 
електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів 
при  посекундному обліку їх тривалості).  Зазначені у цьому пункті 
пільги  надаються  також  членам  сімей   громадян,   постраждалих 
внаслідок   Чорнобильської  катастрофи,  які  проживають  у  жилих 
будинках  (квартирах)  усіх   форм   власності   в   межах   норм, 
передбачених  законом.  До членів сімей громадян,  які постраждали 
внаслідок Чорнобильської катастрофи,  належать: дружина (чоловік), 
неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом 
з  постраждалою  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  особою   - 
інвалідом  I  групи та доглядає за нею,  за умови,  що ця особа не 
перебуває  у  шлюбі;  особа,  яка  знаходиться  під   опікою   або 
піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом 
з  ним.  {  Абзац  перший  пункту  11  частини першої статті 20 із 
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 2532-12 від 01.07.92; в 
редакції  Законів N 230/96-ВР від 06.06.96, N 2400-III ( 2400-14 ) 
від 26.04.2001, N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 } 
 

     { Абзац  другий пункту 11 частини першої  статті 20 виключено 
на підставі Закону N 2400-III ( 2400-14 ) від 26.04.2001 } 
 

     Особам, які проживають у будинках, що не  мають  центрального 
опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного 
в межах норм, встановлених для продажу населенню.
     У   разі   проживання   у  гуртожитку  оплата  за  проживання 
провадиться  у розмірі 50 процентів встановленої плати; { Пункт 11 
частини  першої  статті  20  доповнено абзацом четвертим згідно із 
Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 }
     12)  передача безплатно в приватну власність займаних ними та 
їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового 
фонду  незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом 
сім'ї  наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз; 
{  Пункт 12 частини першої статті 20 в редакції Закону N 230/96-ВР
від 06.06.96 }
     13) позачергове безоплатне забезпечення автомобілем інвалідів 
I  групи незалежно від наявності медичних показань та інвалідів II 
групи за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, 
відсутності   у   них   протипоказань  до  керування  автомобілем; 
позачергове  пільгове  забезпечення автомобілем інвалідів II групи 
за  наявності  медичних  показань  та протипоказань до керування з 
правом  передачі  керування  автомобілем  члену сім'ї. Інваліди II 
групи  за відсутності відповідних медичних показань мають право на 
безоплатне  або  на  пільгових  умовах забезпечення автомобілем, а 
також  інваліди  III  групи  за  наявності  медичних показань - на 
забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування 
ним  -  на  пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та 
умови  забезпечення  автомобілем  визначаються Кабінетом Міністрів 
України;  {  Пункт  13 частини першої статті 20 в редакції Законів 
N 230/96-ВР від 06.06.96, N 1760-VI ( 1760-17 ) від 15.12.2009 }
     14) забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з 
обов'язковим прикріпленням  до  відповідних  магазинів  за  місцем 
проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів  вартості 
продуктів  харчування  за  медичними   нормами,    встановлюваними 
Міністерством охорони здоров'я України;
     15)   безплатне   користування   всіма   видами  міського  та 
приміського  транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць 
для  пасажирів  не  більше  9)  на  території  України; { Пункт 15 
частини  першої  статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N  2532-12  від  01.07.92,  в  редакції  Закону  N  230/96-ВР  від 
06.06.96 }
     16) одержання лікарняного листка на весь період  лікування  в 
санаторіях і спеціалізованих лікувальних  закладах  з  урахуванням 
часу проїзду туди й  назад,  з  виплатою  допомоги  по  державному 
соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за  чий  рахунок 
видано путівку;
     17) позачергове обов'язкове забезпечення  їх  дітей місцями у 
дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;
     18)  зі  сплати  податків,  зборів, мита та інших платежів до 
бюджету   відповідно  до  податкового  та  митного  законодавства; 
{ Пункт 18 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно з 
Декретом  N 43-93 від 30.04.93, Законами N 498/95-ВР від 22.12.95, 
N  581/96-ВР від 11.12.96; в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) 
від 02.12.2010 }
     19) безплатний проїзд один раз на рік  до  будь-якого  пункту 
України і назад автомобільним  або  повітряним,  або  залізничним, 
або водним транспортом з правом першочергового придбання  квитків; 
{ Пункт 19 частини першої статті 20 в редакції  Закону  N  2532-12
від 01.07.92 }
     20)   обов'язкове   (протягом   року   після  подання  заяви) 
відведення  місцевими Радами земельних ділянок для індивідуального 
житлового будівництва для тих,  хто потребує  поліпшення  житлових 
умов  та  перебуває  на  квартирному  обліку,  а  також відведення 
земельних ділянок для ведення особистого підсобного  господарства, 
садівництва  і  городництва,  будівництва індивідуальних гаражів і 
дач;  {  Пункт  20  частини  першої  статті  20  в редакції Закону 
N 230/96-ВР від 06.06.96 } 


Источник: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=796-12
Категория: Про статус і соціальний захист громадян | Добавил: Natis (01.03.2011)
Просмотров: 597 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт

Поиск

Выбери язык

Случайное фото

Время идет...

Облако тэгов

Кто в гостях

Друзья сайта

Copyright MyCorp © 2017Конструктор сайтов - uCoz