На кінець 1926 року в районі нараховувалося 9025 селянських господарств, які мали в своєму розпорядженні 61119 десятин землі. Cepeд робочої худоби в господарствах нараховувалося 4134 вола, 3070 коней, 9212 корів. 1205 селянських господарств не мали робочої худоби. На цей час в районі існувало 6 колективних господарств, в які об'єдналися 86 сімей. Колгоспи мали 843 десятини землі і З0 голів робочої худоби. В 15 трудових і кустарних артілях працювало 276 чоловік. Серед артілей 11 займалися лісорозробкою, 3 - шкіряних, 1 - кравецька. В 1926 pці населення Чорнобиля в порівнянні з 1910 роком скоротилось на 7,4 тисячі чоловік. Але вільний, економічно незалежний працівник не входив в плани Радянської влади. Взимку 1 927-1 928 року виникає спровокована владою хлібозаготівельна криза. Селяни не погодились зі зниженням цін на продовольчі товари. Вони відмовилися продавати хліб, а його залишки на державних складах швидко вичерпувалися.

       

       З початку 1928 року у ході надзвичайних заходів в Чорнобильському повіті відбувалося фактичне відновлення продрозверстки. Почався похід на куркуля. Проти селян застосовуються надзвичайні заходи (вилучення лишків хліба), економічні (податковий тиск, різноманітні державні позики), юридичні (позбавлення громадянських прав), адміністративні (примусове виселення), а також кримінальні: за ст.127 Кримінального Кодексу України селян судили за приховування і небажання розпродавати на ринку власні запаси за державними цінами. Колективізація, беззаперечно, була найбільш жорстоким періодом Радянської історії після громадянської війни. "Історія селянського опору в 30-х роках, - пише дослідник цього періоду Л.Віола, - це історія величезного значення, яка наочно показала, як селянство чинило опір сталінізму, однак даремно і надто великою ціною. Це були звичайні селяни, чоловіки і жінки, які відкрито чинили опір будь-якій несправедли-вості, відмовлялися коритися тому, що вважали помилковим".

       

       З0 січня 1930 року була опублікована Постанова ЦК ВКП (б) "Про заходи ліквідації куркульських господарств в районах суцільної колективізації". В закритій його частині визначалася рознарядка арештів і висилки куркулів для різних регіонів. Операція по виселенню "куркулів" з України пройшла в лютому-березні 1930 року. Всього з України за час з 18 лютого по 12 березня 1930 року було виселено 12539 "куркульських" сімей, загальною кількістю в 57720 чоловік. Чимало "куркульських" сімей були виселені з Чорнобиля і Чорнобильського району. Політика конфронтації, запроваджена партією, привела до знищення багатьох селянських господарств. Ця політика об'єктивно означала згортання непу, перехід до адміністративно-командних методів управління. Через комбіди, комнезами поліське село невпинно крокувало до організації колгоспів.

1933 рік ввійшов в історію України як рік голодомору і як рік суцільної колективізації. На кінець 1933 року в Чорнобильському районі існувало 73 колгоспи, і місцева Радянська влада рапортувала, що колективізація в районі здійснилася повністю. Перший трактор на колгоспних полях Чорнобильщини вийшов у 1933 році. В 1935-1936 роках створюються перші тваринницькі ферми. Розташування Чорнобиля біля Прип'яті, значні лісові масиви біля міста сприяли тому, що місцеві жителі не відчули голодомору 1933 року. Очевидці згадують багато випадків, коли в місто приходили виснажені голодом люди з південних районів Київської області та інших областей України в пошуках їжі.

З книги «Чорнобиль - місто без майбутнього? Іст. нарис / Автор і упорядник М.Чернігівець»